Увага ! Всіх посадовців лісової галузі закон відніс до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення

09 червня 2013 року набрав чинності Закон України №224 від 14 травня 2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики», який вніс багато уточнень та доповнень у діючий Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року (надалі по тексту – Закон про корупцію).

Одна із головних змін – віднесення всіх посадових осіб юридичних осіб публічного права до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Так, підпункт «а» пункту 2 частини 1 статті 4 Закону про корупцію ( з врахуванням внесених змін) вказує, що посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто законодавець в визначенні цієї категорії пішов шляхом виключення: до другої категорії суб’єктів відніс всіх тих, хто не перерахований у першій групі.

Цивільне законодавство відносить до юридичних осіб публічного права всі підприємства, установи та організації, які утворені розпорядчими актами центральних органів влади та обласними і районними радами Отже, всі посадові особи державних та комунальних лісгоспів з дати набрання чинності змін до Закону про корупцію стали суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Нагадаю, що раніше під прес антикорупційного законодавства на 100 % підпадали тільки ті посадовці галузі, які отримували заробітну плату за рахунок бюджетних коштів (п.п. «а» пункту 2 частини 1 статті 4 Закону про корупцію - у «старій» редакції) Тут цікаво буде відмітити, що таким зрівнянням законодавець відновив соціальну справедливість у лісовій галузі, яка була пов’язана із тим, що «бюджетниками» у лісовій галузі традиційно були працівники лісгоспів півдня і сходу. Останні, знаходячись на державних дотаціях, отримують і без того невелику зарплату за рахунок бюджету. Прийнятий у 2011 році Закон про корупцію відніс їх суб’єктів відповідальності, при чому «забув» про посадовців лісових підприємств ресурсних регіонів, які здатні самостійно заробляти собі на оплату праці власними надходженнями. Зараз ситуація виправлена, і всі посадові особи галузі мають однаково відповідати перед законом у випадку порушення антикорупційних обмежень.

 

Крім того, в окремих регіонах правохоохоронці складали протоколи про корупційні правопорушення відносно працівників державної лісової охорони, вважаючи їх суб’єктами відповідальності, передбаченими підпунктом «ж» пункту 1 частини 1 статті 4 Закону про корупцію. Оскільки останніх законодавство (Лісовий кодекс та З. У. «Про державних захист працівників суду і правоохоронних органів») формально відносило до правоохоронного органу, працівники УБОЗ, СБУ, прокуратури користувались такою неузгодженістю. Найбільше попадали лічничі, майстри лісу, єгеря, яких оперативники ловили на тому, що ті займались зареєстрованою підприємницькою діяльністю. Суди по різному вирішували подібні справи, у зв’язку з чим з цього питання сформувалась досить різна судова практика.

Однак вказану проблему віднесення держлісхорони до суб’єктів відповідальності прийнятий закон так і не вирішив, хоча дещо змінив назву категорії посадовців, під яку можливо було їх «вставити». Так, якщо раніше, підпункт «ж» пункту 1 частини 1 статті 4 Закону про корупцію називав їх «посадовими та службовими особами інших органів державної влади», то згідно внесених змін вони зараз йменуються «посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим». Офіційного роз’яснення з цього приводу поки що немає, тому всім посадовцям держлісохорони залишається рекомендувати дотримуватись обмежень, які передбачені для суб’єктів, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону про корупцію.

Звертаю увагу, що мова в законі йде не про всіх працівників лісових підприємств та установ, а саме про посадових осіб. У юридичній науці виділяють дві групи обов’язків, при виконанні яких працівник набуває статусу посадової особи: організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські. Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Організаційно-розпорядчі обов’язки виконують керівники відомств, державних, комунальних підприємств, їхні заступники, керівники структурних підрозділів та їхні заступники, керівники ділянок робіт. До службових осіб цієї категорії на рівні лісгоспів відносяться директори лісогосподарських підприємств, головні лісничі, лісничі тощо. Більшість посадових осіб державної лісової охорони лісгоспів та інших установ та організацій системи ДАЛР України наділена законом (стаття 241 КУАП) повноваженнями притягувати громадян до адміністративної відповідальності, тобто уповноважені виконувати владні функції. Ця ознака автоматично робить їх посадовими особами. Адміністративно-господарські обов’язки в лісгоспах можуть виконувати керівники лісопунктів, завідуючі складами тощо.

Найбільше обмежень та заборон Закон про корупцію передбачено для суб’єктів відповідальності, які перелічені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього нормативного акту. Як вже згадувалось, під цю категорію правоохоронці можуть «підвести» посадовців держлісохорони. Звісно, питання спірне, але на це слід обов’язково зважувати.

Більше лояльніше закон про корупцію ставиться до другої групи, до якої власне і стали належати всі посадові особи лісогосподарських підприємств (підпункт «а» пункту 2 частини 1 статті 4 Закону про корупцію), встановивши їм низку обмежень та заборон.

Як ці обмеження повинні діяти на практиці ?
1. Всі посадові особи всіх лісгоспів та установ сфери управління ДАЛР, Мінапрополітики, Міноборони, а також комунальних та агролісгоспів (а не тільки тих, що отримують заробітну плату з бюджету) з 10 червня вже не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні підлеглих близьких осіб, адже це створює конфлікт інтересів. Згідно ст. ст. 9, 14 Закону про корупцію, про конфлікт інтересів посадовці зобов’язані письмово повідомити керівника підприємства.

Звертаємо увагу, що за неповідомлення безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів тягне за собою відповідальність за корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП. Отже, ігнорування цієї вимоги може призвести до того, що при найближчій перевірці лісгоспу правоохоронці складуть протокол та посадову особу, яка не повідомила директора лісгоспу те, що її близька особа (визначення надається у ст. 1 Закону про корупцію) працює у її підпорядкуванні.

Приміром, головний інженер лісгоспу не може мати у підпорядкуванні інженера з охорони праці, який доводиться йому братом, а головний бухгалтер вже не праві тримати серед підлеглих дочку. Теж саме стосується і начальника РТЦ, який не може керувати сином, який працює в нього водієм у цеху.

Крім того, закон про корупцію (стаття 9) встановлює такі обмеження для посадових осіб держлісгоспів:

1) заборона брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких осіб;

2) заборона у будь-який інший спосіб впливати на прийняття рішення призначення на посаду близьких осіб;

3) заборона мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких осіб або бути безпосередньо підпорядкованими близьким особам;

4) обов'язок вжити заходів щодо усунення ситуації безпосереднього підпорядкування у 15-денний строк;

5) якщо вказана вимога у зазначений строк не була добровільно усунута, закон запроваджує обов'язок протягом одного місяця з моменту виникнення ситуації безпосереднього підпорядкування:

- перевести на іншу посаду таку особу, щоб виключити ситуацію безпосереднього підпорядкування, або

- у разі неможливості переведення, звільнити таку особу із займаної посади.
Відтак, рекомендую всіх посадовцям, які мають у підпорядкуванні близьких осіб, уважно ознайомитись з вказаними нормами і вжити заходи, які вимагає закон.

Виключення Закон про корупцію (стаття 9) робить тільки для тих посадовців лісгоспів, які працюють у сільській місцевості (за виключенням районних центрів), а також у гірських населених пунктах. Зверніть увагу: це означає, що якщо лісгосп зареєстрований у селі чи селищі (яке не є районним центром), і всі лісництва також розташовані у сільських населених пунктах, то посадовцям цих підприємств не варто хвилюватись про усунення своїх близьких родичів з підлеглих посад – закон їм це не забороняє.

2. Всім посадовим особам всіх лісгоспів та установ сфери управління ДАЛР, Мінапрополітики, Міноборони, а також комунальних та агролісгоспів з 10 червня заборонено приймати дарунки від юридичних та фізичних осіб за таких умов:
1) за ухвалення рішень, вчинення дії чи бездіяльності в інтересах дарувальника;
2) за посередництво при сприянні в ухваленні рішень, вчиненні дій чи бездіяльності іншими посадовими особами та органами влади в інтересах дарувальника;
3) від осіб, які перебувають в підпорядкуванні.

Іншими словами, посадовець немає права одержувати за виконання покладених на нього службових обов’язків, будь-яку іншу винагороду, ніж передбачена законодавством про оплату праці. Ці заборони є абсолютними, тобто вони в жодному разі не повинні порушуватись. Їх порушення тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 172-5 КУпАП. Нагадаємо, що вчинення корупційного правопорушення тягне за собою не тільки штраф у 510-850 грн., але й звільнення з роботи і внесення у відповідний державний реєстр. Останні санкції здатні значно зіпсувати ділову репутацію посадовцю, ніж сплата штрафу.

Звісно, є обмеження при одержанні подарунків, які полягають у наступному: (стаття 8 Закону про корупцію):

1) Дарунки повинні бути в межах загальновизнаних уявлень про гостинність та пожертви.
2) Вартість таких дарунків (пожертв) не перевищуватиме 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунку (пожертви) одноразово. Станом на 01 січня 2013 року ця сума становить 573,5 грн.

Однак, аби не випробувати долю,гадаючи «піймають-не піймають» краще утриматись від подарунка своєму керівнику.

Незнання закону не звільняє від відповідальності, а от його знання цілком може убезпечити. Тому рекомендую всім юристам, кадровикам та керівникам лісогосподарських підприємств детально розібратись із нововведеними змінами, аби потім уникнути зайвого спілкування з правоохоронними органами.

Повний коментар застосування положень антикорупційного законодавства у лісовому секторі планується видати у рамках проекту FLEG - «Удосконалення правозастосування та управління в лісовому секторі» у кінці цього року.

 

Автор: Олег Сторчоус

Джерело: lespravo.org.ua, 20.06.2013